В літню пору здаля,
Позолотою ваблять поля,
Де на колосі стигле зерно
П’янким запахом плине в село.
Відчуваючи запах стиглого колосу, 21 липня 2023 року жнивне плотичанське поле, що на Козівщині, наповнилося робочим гулом комбайнів та автомобілів. Уже зранку осяяні сонцем сім потужних комбайнів вишикувались у загінки на площі озимого ріпаку, якого у агропідприємстві 850 гектарів, для його обмолоту. Плавно ідучи один за одним, вони врізалися в ріпакову гущу, швидко наповнюючи бункери зерном. Звучними сигналами ззивали до себе з краю поля автомобілі, які тут же до них поспішали. Кремнієвий потік зерна потужним струменем переливався у кузови п’ятнадцяти вантажівок, які заповненими прямували від комбайнів на зернотік до елеватора, де з нетерпінням чекали першого урожаю з поля.
Так натхненно у ФГ «Вікторія-92» Козівської громади розпочався перший день жнив – 2023.
Жнива завжди в агропідприємстві стають найгарячішою порою для хліборобів, коли наступає час збирати плоди праці, яку уже видно на полі.
Поборюючи примхливу погоду, організовано впродовж дев’яти днів було обмолочено ріпак із урожайністю 51 центнер із гектара в заліковій вазі, що на рівні минулого року. А наступного дня, 30 липня, уже почалося збирання ярого ячменю, площі якого займали 570 гектарів. Злагоджена робота механізаторів і погодні умови дали можливість за тиждень 5 серпня завершити обмолот ячменю, врожайність якого видала по 68 центнерів з кожного гектара. Не спиняючи темпів жнивної пори, 6 серпня польові кораблі перемістилися на площі озимої пшениці, вкритою позолотою на 1 200 гектарних нивах. Враховуючи специфіку «виробництва під відкритим небом», жниварі раціонально використовують кожну погожу днину, бо за доброї погоди дорога кожна хвилина.
Зустрічаючи 32-гу річницю Незалежності України, жнива у господарстві на завершенні з добрим хліборобським ужинком. Кожен гектар озимої пшениці у середньому видає по 85 центнерів врожаю.
Упродовж жнив добре підготовлена техніка працює справно без зупинок.
Харчування людей у полі проводиться на виробничих місцях, а тих, що на току, – у власній їдальні.
Разом зі збиранням зернових одразу ж на звільнених площах для збереження вологи в ґрунті проводиться лущення стерні, підготовляючи поле до сівби озимини, аби її посіяти в оптимальні строки, і в першу чергу озимого ріпаку, якого уже засіяно 300 гектарів із запланованих 830. А потім почнеться посів 1 150 гектарів озимої пшениці.
Для посіву ріпаку агропідприємство використовує сівалку HORCH FOCUS-TD, що забезпечує стрічковий обробіток ґрунту, шляхом поглибленого розпушування його вузькими смугами з очищенням насіннєвої борозни від пожнивних залишків і одночасного точного висіву насіння з двошаровим внесенням мінеральних добрив для поетапного засвоєння їх рослинами.
Загалом керівник агропідприємства Олександр Пеляк задоволений результатами цьогорічних жнив і поступовим переходом пожнивних робіт до наступної осінньої посівної компанії. Нелегко нині працювати аграріям у непростих суспільно-економічних умовах воєнного часу. Та попри те ФГ «Вікторія-92» цьогоріч не зменшило виробництва зерна, а навіть досягло кращих результатів до середньорічних показників попередніх періодів. Цьому сприяло чітка організація праці, підбір насіння високоврожайних сортів зернових культур, своєчасне проведення сівби, триразове підживлення озимини мінеральними добривами та необхідний захист посівів від хвороб та шкідників. А також відчуття відповідальності за продовольчу безпеку держави і підтримку воїнів-захисників української землі, серед яких до сорока односельців, які надіються на міцний тил, що є запорукою перемоги над ворогом.
Олександр Пеляк впевнений у професіоналізмі свого трудового колективу, в злагодженій роботі комбайнерів, їх помічників, водіїв, трактористів, працівників току, операторів, спеціалістів, які нині спроможні своєчасно забезпечити посів озимини і проведення других жнива пізніх осінніх культур. Він каже, що агропідприємство «Вікторія-92» не зупиняється на досягнутому і перебуває у постійних пошуках нових підходів до виробництва. Реалізовує все нові і нові плани, аби ефективно працювати і забезпечувати щедру віддачу землі. Розуміючи, що сьогодні держава спрямовує всі зусилля, щоби звільнити українську територію від окупанта, вважає, що кожен має на своєму місці робити все, щоби своєю працею допомогти в цьому країні.
Іван ДУФЕНЮК
