Виключення озимої пшениці з сівозміни обов'язково призведе до втрати продуктивності в господарстві, вважає Ромуло Лоллато фахівець із пшениці Університету штату Канзас. Адже серед позитивних сторін вирощування озимої пшениці: гнучкість у термінах сівби, удобренні та тваринництві. Інформує SUPERAGRONOM.COM
По-перше, озима пшениця має ширше вікно висіву порівняно з ярими культурами.
«У регіонах, де зима трохи тепліша, є більше часу для посіву пшениці та досягнення максимального потенціалу врожайності для цієї території», — сказав він.
Окрім цього, сіючи озиму пшеницю, агровиробники мають більше свободи під час удобрення полів. Рослини використовують більшу частину азоту, доступного для росту навесні, тому Лоллато сказав, що виробники мають приблизно шість місяців після сівби у вересні, щоб внести добрива без втрати ефективності.
«Час важливий. Чим ближче внесення азоту до фази подовження стебла, тим краща ефективність цього внесення», — аргументує Лоллато.
Він додав, що велике вікно внесення добрив дозволяє виробникам узгоджувати час удобрення з оптимальною погодою, і це гарантує, що азот має час проникнути в кореневу зону та зменшити втрати.
Крім того, виробники, які вирощують худобу, отримують вигоду від сівби озимої пшениці для випасу.
«Вирощування цієї культури подвійного призначення забезпечує досить багато високоякісного корму в період року, коли інші менш доступні, наприклад, пізня осінь, зима та рання весна», — сказав Лоллато.
Хоча ціна на зерно може бути нижчою за ідеальну в деякі роки, введення озимої пшениці в сівозміну дозволяє максимально використовувати поле. Тобто, вирощувати дві або більше культур на одному полі у той час, коли вирощування пізніх культур обмежується лише однією культурою.
Інші переваги включення озимої пшениці в сівозміни на думку фахівця:
