Десятиліттями у місті Скалаті та довколишніх селах заклади культури ледве животіли – їхні будівлі занепадали, руйнувалися, частина працівників залишали роботу. З утворенням Скалатської міської громади вдалося зупинити сповзання галузі культури у прірву – провести невідкладні ремонти, оновити матеріальну базу. Про заходи для нинішнього і майбутнього порятунку культури розмовляємо із керівником відділу культури, туризму та охорони культурної спадщини Скаластької міської територіальної громади Олександром Маліцьким.
Заклади були занедбані
– Пане Олександре, невже всі чи майже всі заклади культури від колишнього Підволочиського району до Скалатської міської територіальної громади перейшли у плачевному стані?
– У спадок ми отримали Скалатський міський Будинок культури, чотири сільських Будинки культури та 11 сільських клубів, а також Скалатську музичну школу та 12 бібліотек. Буквально декілька сільських клубів були в задовільному стані, наприклад, у селі Новосілка, де клуб підтримував спиртозавод, у селах Криве та Старий Скалат були зроблені ремонти внутрішніх приміщень відповідно клубу і Будинку культури. Всі інші заклади культури перебували у занедбаному стані. Ще гіршою була їхня матеріально-технічна база. Навіть Скалатський міський Будинок культури не мав повного комплекту звукової апаратури. А коли цього немає, то неможливо підготувати якісний концерт: людям нецікаво приходити на репетиції, а крім того, неможливо якнайкраще провести День села чи День молоді в селі тощо.
– Бібліотеки громади теж мали жалюгідний вигляд?
– Найгірше те, що у бібліотеках, особливо в сільській місцевості, маємо застарілі книжкові фонди. Тим не менше, Скалатська міська бібліотека увійшла в перелік кращих бібліотек України і за державною програмою оновлення книжкових фондів у 2021 році отримала літератури на суму понад 100 тисяч грн..
Змінили ситуацію на краще
– Як же ж вдалося поліпшити зовнішній і внутрішній вигляд закладів культури за період діяльності Скалатської міської громади?
– Справді, із 2016 року, коли почала діяти Скалатська міська територіальна громада, ситуацію у галузі культури вдалося змінити на краще, адже значна частина коштів залишалися в громаді, а не направлялися в район, а потім непрозорим шляхом розподілялися. Крім того у сферу культури були спрямовані і державні субвенційні кошти на розвиток інфраструктури громад. І вже у перший рік діяльності нашої громади відремонтували три клуби: у селах Криве та Хоптянка перекрито дахи, у селі Зарубинці провели капітальний ремонт внутрішніх приміщень. Зробили також частковий ремонт у Скалатському міському Будинку культури – за допомогою пластикових перегородок ми зуміли відділити зал і та приміщення другого поверху від решти приміщень і можемо їх опалювати електричними обігрівачами взимку. І тепер у нас 120 дітей без проблем займаються у дитячому зразковому танцювальному ансамблі «Перлинка». Також у Будинку культури діють духовий і симфонічний духовий оркестри, які мають звання народних.
– Які цікаві фестивалі цього року будуть проведені у Скалатській міській територіальній громаді?
– Зовсім недавно, 4 липня, ми провели у Скалатському Будинку культури 4-ий фестиваль української духовної пісні «Славимо Господа», в якому були задіяні всі вікові категорії – і дорослі, і юнаки, і діти. А у жовтні плануємо провести вже 5-ий дитячо-юнацький фестиваль «Солоспіви Скалатського замку». Передбачається, що участь у ньому візьмуть понад 40 учасників – творчі колективи і солісти. Наразі це фестиваль нашої громади, але сподіваємося, що за кілька років він набуде статусу обласного, а згодом всеукраїнського.
Бракує молодих кадрів
– Які зміни потрібно вносити в українське законодавство, щоб активізувати розвиток культури на рівні громади?
– Дуже прикро, що фінансування культури скинули виключно на рівень громад, тоді як освіта отримує освітню субвенцію від держави, первинну та вторинну ланку медицини фінансує Національна служба здоров’я. У культурі немає цільового державного фінансування. І тому багато громад не спроможні пристойно утримувати заклади культури. У Скалаті є відома музична школа. Її вихованці постійно займають призові місця на всеукраїнських і міжнародних конкурсах, зокрема, у США, Канаді, Болгарії, Чехії, Польщі та Австрії. А поїздки туди вельми накладні як для батьків, так і для громади. А ще – у галузі культури тепер гостро постало питання із кадровим забезпеченням. Поповнення молодими спеціалістами відбувається дуже слабо – їх відлякують низькі оклади, адже потрібно досягти хоча б 15-20 років стажу, щоб «приріс» відчутний відсоток до мінімальної зарплати. І щоб не втратити кадровий потенціал культури, держава повинна невідкладно почати виправляти ситуацію. Це дуже важливо, бо досвід громад сусідньої Польщі доводить, що у закладах культури можуть бути проведені суперремонти, придбана надсучасна апаратура, а фахівців, які пішли з культури, уже не повернеш.
Роман ЯКЕЛЬ
