Майже на під’їзді до Гусятина з боку Копичинців є невелике село Чабарівка, відоме з 1648 року. Тут мешкає 963 місцеві жителі та 43 ВПО. До 2015 року Чабарівка була центром сільради. Від вересня 2015 року ввійшла у склад Васильковецької сільської громади Чортківського району.
Староста с. Чабарівка Ганна Хомета працювала у місцевій сільраді з 25 травня 1976 року. До 2011 року була бухгалтеркою, тоді секретаркою. У 2014 році стала т. в. о. голови сільради. Згодом, після приєднання до Васильковецької громади у листопаді 2015 року, пані Ганну обрали т. в. о. старости, а навесні 2016 р. її призначили старостою.
Наше село розташоване неподалік колишнього райцентру смт Гусятин, – розповідає пані Ганна. – Воно дуже мальовниче. Тут живуть прекрасні й згуртовані люди.
На місцевий костел святого Архангела Михаїла (1934 р.) зверне увагу будь-який проїжджаючий трасою, бо храм хоч не досить старий, але дуже показовий. По неділях і святах отцями-бернардинами з Гусятина тут проводяться служби, які відвідує з десяток місцевих жителів.
Також у Чабарівці є церква святого Архистратига Михаїла (1886, мурована), що належить до УГКЦ. Тут служить о. Микола Скринник.
У селі функціонує ЗОШ І-ІІ ст., де навчається 73 учнів. Педагогічний колектив дуже дружній. При школі діє дитсадок, який відвідують 16 дошкільнят. Місцевий Будинок культури розрахований на 240 місць. Минулого року в ньому зробили ремонт. Він знаходиться в центрі села, як і адмінбудинок, школа, пам’ятник воїнам, які загинули під час Другої світової війни та могила УСС. У селі є бар «Едем» (власниця Ірина Джаман), де відбуваються різного роду гостини.
Більшість паїв наших селян орендують фермери із с. Васильківці, – каже пані староста. – Зокрема ФГ «Коваль» (близько 200 паїв) і ФГ «Довіра» (понад 100 земельних паїв). Місцеві фермери мають набагато менше земельних наділів (40-80).
28 лютого 2022 року чоловіки із Чабарівки отримали перші повістки.
Тоді ми якраз вийшли з церкви, – зі сльозами на очах пригадує Ганна Хомета. – До Будинку культури прийшло десь біля 50 людей. Хлопці вирішили прибрати там підвал, щоби використовувати його як бомбосховище. Вони зробили проводку. В той день дали перші повістки 5 нашим хлопцям. Зараз у лавах ЗСУ воює 21 житель нашого села.
На початку війни у Чабарівці було 196 ВПО. Для усіх знайшлося житло. Було таке, що в одному будинку поселили 13 чоловік.
До нас приїхало багато переселенців із Київської, Харківської, Миколаївської областей, – зазначає пані Ганна. – Жителі села на перших порах дуже допомагали внутрішньо переміщеним. Згодом ми розпочали співпрацю з «Червоним Хрестом», БФ «Рокада», БФ «Посмішка», «Карітасом». Наразі до нас у село приїхали представники американської фірми, щоби допомогти переселенцям. Вони хочуть провести воду до трьох будинків, де живуть такі родини.
Минулого року воїнам із Чабарівки на Великодні і Різдвяні свята відправили адресні посилки. Цьогоріч отець Микола Скринник в школі освятив паски і кошики для місцевих захисників, які служать переважно у 45-ій артилерійській бригаді. Посилки доставили їм у переддень Великодня.
У нас є потреба в тому, щоби завершити освітлення села і закінчити підведення водогону, – ділиться планами пані староста. – Хочеться зробити й ремонт доріг, вкласти бруківку біля Будинку культуру, зробити майданчик для молоді, але зараз триває війна і ми всі в першу чергу працюємо на перемогу.
