Начальниця відділу освіти Скалатської міської ради Тетяна Добенька має 20 років педагогічного стажу, який розпочала з Полупанівської ЗОШ І-ІІ ступенів, де працювала спочатку вчителькою української мови та літератури, згодом вчителькою географії. Першого червня 2016 року їй запропонували очолити відділ освіти Скалатської міської ради і ось дев’ятий рік вона відповідальна за цей напрямок роботи. Детальніше про поточний стан справ, виклики й перспективи чиновниця розповіла нам в інтерв’ю.
– Пані Тетяно, скільки навчальних закладів зараз є на території Скалатської громади?
– У 2016 році на баланс Скалатської міської ради було прийнято 13 закладів загальної середньої освіти. З них 3 початкових школи, 5 закладів І-ІІ ступенів і 5 закладів І-ІІІ ступенів; а також 11 закладів дошкільної освіти. Крім того, в нашому підпорядкуванні є один позашкільний заклад – Будинок школярів. У 2017 році відбулася реорганізація. Рішенням Скалатської міської ради із Скалатської ЗОШ І-ІІІ ступенів було утворено опорний заклад, до якого приєдналися три початкові школи, як філії: у с. Митниця, с. Зарубинці та с. Теклівка. Такими вони були до 2024 року. Через зменшення кількості учнів ми змушені були призупинити їхню діяльність. На жаль, це є нашою нагальною проблемою.
– Який матеріально-технічний стан усіх цих закладів?
– З часу створення громади ми отримуємо значну фінансову підтримку. Нам завжди допомагає обласне управління освіти. Ми маємо велику підтримку від держави в плані технічного забезпечення – це комп’ютери, мультимедійні комплекси тощо. При формуванні опорного закладу у 2018 році ми отримали 8 млн. грн і повністю забезпечили навчальний заклад новітніми кабінетами хімії, біології, фізики. Також в усі інші кабінети закупили нові меблі та відкрили комп’ютерний клас. Методичну підтримку отримуємо від Тернопільського інституту післядипломної освіти. Щодо матеріального забезпечення, то ми відчуваємо значну підтримку від депутатського корпусу Скалатської міської ради на чолі з головою Петром Савончаком. Попри те, що в нас є різні спірні питання, ми завжди доходимо до спільної думки, зважаючи на потреби та інтереси дітей. Упродовж 9 років кожна школа отримувала відповідну кількість того, чого потребувала. Ми тісно співпрацюємо зі старостатами. Також нас дуже підтримують аграрії та підприємці. Вони завжди надають спонсорську допомогу та щороку забезпечують діток подарунками.
– Чи вистачає навчальним закладам шкільних автобусів та укриттів?
– На початку нашої роботи в громаді було два шкільних автобуси – у Магдалівській і Скалатській школах. У 2018 році ми закупили ще один автобус для Скалатської школи. Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, один автобус віддали на потреби армії. Але зараз підготували запит на придбання ще одного автобуса, оскільки очікується оптимізація, і нам потрібно буде забезпечити підвезення учнів до навчальних закладів. Стосовно укриттів, то кожен наш навчальний заклад ними забезпечений. Раніше це були підвальні приміщення, які ми переобладнали під укриття. Лише одне приміщення під Колодіївською ЗОШ І-ІІІ ступенів у нас проходило як ПРУ, але було незавершеним. Усі підвальні приміщення ми привели до відповідних норм, відремонтували, у деяких проведено проточну воду та облаштовано вбиральні. Уже три роки ці укриття працюють із погодження ДСНС та поліції.
– А як пристосувалися до вимкнення світла, чи мають навчальні заклади додаткові джерела живлення?
– Наразі ми забезпечені лише 5 генераторами. Три з них отримали від держави, а два – як спонсорську допомогу. До кінця року матимемо ще три генератори від міської ради, щоб у школах було тепло, електроенергія і працювали їдальні. Наявні генератори якраз задовольняють ці першочергові потреби.
– Знаю, що у всіх закладах освіти Скалатської громади активно ведеться волонтерська робота…
– З перших днів повномасштабного вторгнення всі наші освітні заклади активно долучилися до волонтерської діяльності. Найперше ми відкрили всі наші їдальні, щоб там готувати їжу для військових та передавати на фронт. Усі працівники, які не були залучені до дистанційного навчання, а також батьки, приходили, щоб готувати їжу для захисників. Наступним етапом стало плетіння маскувальних сіток і виготовлення окопних свічок, що триває досі. Коли діти повернулися до очного навчання, ми припинили приготування їжі для потреб фронту у школах, але старости відкрили волонтерські пункти, де цей процес продовжується. Уже другий рік поспіль усі наші заклади освіти організовують благодійні ярмарки, під час яких збирають значні кошти, за які придбано не один дрон для потреб військових. Ярмарки проходять у три етапи – для дітей молодшої, середньої та старшої вікових категорій. До благодійної діяльності залучаємо волонтерів, які знають потреби захисників, і за зібрані кошти купують та доставляють їм необхідне. До речі, благодійністю учні займаються у вільний від навчання час, навіть у суботу та неділю.
Розмовляла Леся ЗАМОРСЬКА
