Нині в світовому сільгоспвиробництві тепличним рослинництвом охоплено 13 тис. км² землі. Цей напрямок агровиробництва пройшов шляхи розвитку та модернізації від Древнього Риму до сьогодення.
Ідея вирощування рослин в екологічно контрольованих зонах існує з часів Римської імперії. Римський імператор Тіберій (42 р. до н. е. – 37 р. н.е.) дуже любив огірки і їв їх щодня. Римські сільгоспвиробники розробили власну систему їхнього цілорічного вирощування для того, щоб щодня подавати до столу імператора свіжі овочі. Насіння огірків висаджували в ґрунт, що знаходився у візках, котрі вранці вивозили на сонце, а ввечері закочували в приміщення, аби тримати їх у теплі.
У XIII столітті теплиці були побудовані в Італії для розміщення екзотичних рослин, які дослідники привозили з тропіків. Звідти з'явилася назва Ботанічний сад (ботанічні сади). «Активні» будівлі, в яких можна було вручну регулювати температуру, з'явилися значно пізніше. Перші згадки відносяться до 1450 року. У Кореї розробили теплицю, конструкція якої дозволяла регулювати температуру та вологість для різних рослин і культур. Записи династії Чосон містять опис мандаринових дерев, які ростуть у корейській теплиці в зимовий період із встановленою системою опалення.
У XVII столітті попередники сучасних теплиць також з'явилися в Голландії, а потім і в Англії. Такі будівлі вимагали чималих зусиль для підготовки конструкції до ночівлі та зимівлі, оскільки в господарів виникали серйозні проблеми з наданням збалансованого мікроклімату та необхідної температури. Сьогодні в Голландії розташовуються найбільші теплиці світу, деякі з них настільки великі, що здатні вирощувати мільйони квітів та овочів щороку.
Французи називали свої перші «будинки рослин» – оранжереями, оскільки вони були побудовані для захисту апельсинових дерев від заморозків. Французькому ботаніку Шарлю Л. Бонапарту часто приписують будівництво першої практично сучасної оранжереї у Лейдені. Експерименти з дизайном теплиць тривали в Європі впродовж XVII століття. Оранжерея у Версальському палаці мала величезний на той час розмір. За довжиною вона була 150 метрів і це при ширині та висоті 13 та 14 метрів відповідно. У Японії перша теплиця з'явилася 1880 року. Її побудував британський торговець, який займався експортом трав.
Мешканці та гості Брюсселя під час огляду визначних пам'яток Бельгії неодмінно бажають заглянути в один казковий куточок, який розташований в замку Лакен. Саме там знаходяться Королівські теплиці, які займають площу в декілька гектарів, і є спільним творінням як природи так і людини.
Будівлі старовинні, датовані 19 століттям. Коли на цій території правили французи, замком володів сам Наполеон. Він і запропонував побудувати оранжереї на його території. Так поступово з’явився цілий комплекс теплиць, де були представлені дивовижні рослини з усіх куточків земної кулі. Їм володіли губернатори і герцоги, королі Вільгельм і Леопольд Другий.
Кожна будівля унікальна. Є дивовижна оранжерея зі скляним куполом, усередині якої розташовані величезні колони. У ній ростуть стрункі величні пальми, які досягають десятка метрів заввишки. Простір організовано так, щоб гості могли побачити всю красу квітів, яких тут десятки тисяч.
Для відвідування цього дивовижного царства квітів та екзотичних рослин унікальних теплиць відведено лише один місяць на рік. Навесні, з кінця квітня починається справжнє паломництво до Брюсселя, в замок Лакен.
На початку 80-тих років минулого століття невелика прибережна рівнина в 30 км на південний захід від іспанської провінції Альмерія перетворилася на найбільше зосередження теплиць у світі на площі в майже 26 000 га. Тут щороку вирощують декілька тисяч тонн тепличних овочів таких, як помідори, перці, огірки і кабачки. Понад половину загального обсягу свіжих фруктів та овочів на європейському ринку вирощуються в тутешніх теплицях, приносячи економіці Альмерії щорічний дохід в 1,5 мільярда доларів. Ще 35 років тому цей регіон на південному сході Іспанії був відомий лише своїм сухим і суворим кліматом. Все тут було схоже на пустелю, а в рік рівень опадів становив лише 200 мм.
Останні декілька десятиліть людство все частіше звертається до ідей щодо використання у сільському господарстві тих великих ділянок землі, які природно не є родючими. Наприклад, живим та цікавим є проєкт «Sahara Forest», який стартував у 2009 році та досі розвивається і який має на меті озеленення пустелі Сахара (прибережної зони). Його авторами є три компанії з Великобританії. Проєкт передбачає поєднання лісопосадок, теплиць і сонячних електростанцій. Головну проблему – брак прісної води автори проєкту запропонували замінити морською. Теплиці працюватимуть завдяки морській воді і сонячній енергії, що перетвориться в електричну. Крім того, на додаток буде збиратися волога з атмосфери й також пускатися на зрошення тепличних посадок і висаджених лісів. Подібні теплиці вже функціонують в Омані та Об’єднаних Арабських Еміратах.
СТАТИСТИКА
Про нинішнє значення теплиць у світовому сільгоспвиробництві говорять цифри. Зокрема цими конструкціями у світі покрито 13 тис. км² землі. Ще чотири десятиліття тому вони займали площу лише в 300 км².
Найбільше зростання відбулося в Китаї, де наразі розташовано 60% світових теплиць.
Згідно з результатами дослідження, топ-10 країн за площами теплиць у світі виглядає так:
1. Китай – 60% від загальної кількості;
2. Іспанія – 5,6%;
3. Італія – 4,1%;
4. Мексика – 3,3%;
5. Туреччина – 2,4%;
6. Марокко – 2,3%;
7. Республіка Корея – 1,8%;
8. Японія – 1,7%;
9. Нідерланди – 1,4%;
10. Франція – 1,3%.
Підготував Георгій ШТОЛЬЦ
