За попередніми даними Мінагрополітики, станом на кінець 2024 року в присадибному і промисловому секторі України утримувалося 2 млн 178,7 тис. голів ВРХ, у тому числі 1 млн 216,7 тис. корів. Інформує АСОЦІАЦІЯ ВИРОБНИКІВ МОЛОКА.
Релокація господарств з Дніпропетровської та Сумської області і нестача приміщень для утримання тварин в інших регіонах, скоріш за все, сприятимуть подальшому скороченню поголів’я ВРХ в Україні, – повідомляє аналітик Асоціації виробників молока Георгій Кухалейшвілі.
За попередніми даними Мінагрополітики, станом на кінець 2024 року в присадибному і промисловому секторі України утримувалося 2 млн 178,7 тис. голів ВРХ, у тому числі 1 млн 216,7 тис. корів. Порівняно до 1 листопада 2024 року, поголів’я ВРХ в Україні зменшилось на 66,4 тис. голів (-3%), а чисельність корів зменшилась на 16,4 тис. голів (-1%). Порівняно до 1 грудня 2023 року поголів’я ВРХ скоротилось на 161,4 тис. голів (-7%), у тому числі корів – на 87,7 тис. голів (-7%). Близько 42% тварин утримується на промислових підприємствах, а 58% – в господарствах населення.
У промисловому секторі утримується 917,3 тис. голів ВРХ, що на 1,2 тис. голів (-0,1%) менше ніж 1 листопада 2024 року. Поголів’я корів склало 375,3 тис. корів і не змінилось за останній місяць. За останній рік поголів’я ВРХ на підприємствах скоротилося на 6,4 тис. голів (-1%). Кількість корів на молочно-товарних фермах зменшилась на 6,2 тис. голів (-2%).
У присадибному секторі знаходиться 1 млн 261,4 тис. голів ВРХ, що на 65,2 тис. голів (-5%) менше порівняно до 1 листопада 2024 року. Кількість корів в господарствах населення станом на 1 грудня 2024 року склала 841,4 тис. голів, що на 16,4 тис. голів (-2%) менше ніж місяць тому. За останній рік кількість ВРХ в господарствах населення скоротилася на 155 тис. голів (-12%), а кількість корів зменшилась на 81,6 тис. голів (-10%).
Георгій Кухалейшвілі зауважує, що скорочення поголів’я ВРХ відбувається в Україні протягом багатьох років через відсутність ефективної державної програми підтримки молочного скотарства. Скорочення поголів’я прискорилось після початку повномасштабного вторгнення росії. Типовою ситуацією для прифронтових регіонів є загибель певної кількості ВРХ внаслідок обстрілів російських окупантів. Достатньо фермерів залишили корів на окупованих територіях. Ці тварини не підлягають обліку або були конфісковані російськими окупантами і продані на м’ясо. Корів, які отримали поранення, фермери відправляють на вибраковку, що також сприяє зменшенню поголів’я.
Станом на тепер існують передумови до релокації господарств з Дніпропетровської та Сумської області в інші регіони України в умовах активізації російських ракетно-бомбових ударів по прикордонним та прифронтовим населеним пунктам. Фермери зможуть перевести лише частину поголів’я, оскільки більшість ферм в Україні була побудована в 70-х – 80-х роках і вони вже не відповідають вимогам для утримання тварин. Нестача приміщень придатних для утримання корів створює передумови для подальшого скорочення поголів’я.
Багато фермерів не інвестують в збільшення поголів’я корів під час війни і відчувають дефіцит обігових коштів. Згідно дослідженню «Україна: вплив війни на прибутковість сільськогосподарського виробництва», проведеного УКАБ, Мінагро, при підтримці GFDRR, виробничі витрати фермерів зростають швидше ніж ціни на готову продукцію через зростання вартості кормів, вартості електроенергії, девальвацію гривні та зниження купівельної спроможності населення.
Найбільш вразливими до вказаних викликів виявилися господарства населення, де скорочення поголів’я ВРХ відбувається швидшими темпами. Підприємства навпаки виявилися більш стійкими до наслідків війни. Існує стриманий оптимізм щодо збільшення кількості молочно-товарних ферм у відносно безпечних регіонах України, які, попри війну, модернізують діючі та будуть нові потужності і нарощують висопродуктивне поголів'я корів. Згідно підрахункам АВМ, станом на тепер не менше 40 господарств впроваджують зазначені заходи.
За попередніми даними Мінагрополітики, збільшення чисельності поголів'я ВРХ відбулось на сільгосппідприємствах Миколаївської області (+12%), Тернопільської області (+10%), Хмельницької області (+7%), Івано-Франківської області (+5%), Черкаської області (+5%) та Київської області (+4%) порівняно до грудня 2023 року.
