Після п’ятирічної перерви два сільгосппідприємства – СПП «Мричко» та СФГ «Аванто», що спільно обробляють до 1000 га поблизу Баворова Тернопільського району, відновили вирощування цукрового буряка із посіву, запропонованого партнерами гібриду «Іпель», французької компанії ПАТ «МЕЗОН ФлорІмон ДЕПРЕ». Цей гібрид має велику врожайність, завжди високу цукристість і надзвичайну стійкість до хвороб. Про ефективність співпраці ТОВ «СІД ІНВЕСТ», котре є офіційним ексклюзивним дистриб’ютором ПАТ «МЕЗОН ФлорІмон ДЕПРЕ» в Україні з агропідприємствами СПП «Мричко» та СФГ «Аванто» напркінці вересня безпосередньо на буряковому лані, де французький комбайн копає французький буряк, кореспондентові журналу «АГРОТУР» розповіли менеджер компанії Тарас Рижак та відомий тернопільський сільгоспвиробник Іван Мричко.
Іван Мричко співпрацює із агрономом-менеджером Тарасом Рижаком вже не один рік і їм спільно вдалося перевести економіку господарств фермера з дорогозатратних систем захисту і живлення на економічно вигідні.
– Ми з Іваном Васильовичем Мричком знайомі ще з часів, коли я працював в банку «Аваль», де наш відділ якраз кредитував малий та середній бізнес в області, а найбільше фермерські господарства, – згадує Тарас Рижак. – Після того, як я пішов працювати представником компанії, яка займається продажем насіння і ЗЗР, наша співпраця з СПП «Мричко» та СФГ «Аванто» успішно продовжилася та поглибилася. У її ефективності можна наочно переконатися на полі відомого українського аграрія Івана Мричка, де ми зараз разом перебуваємо і де ви бачите цукровий буряк від компанії «Флорімон Депре». Іван Васильович нам довірився, посіявши тут гібрид «Іпель». І вже станом на 20 вересня він має по цій культурі досить пристойні результати.
На думку сільгоспвиробника Івана Мричка, саме гібрид «Іпель» має дуже великий потенціал у цукровому буряківництві України.
- Я 5 років вже не сіяв цукрового буряка, хоча до цього його вирощував і на площах до 300 га. Тому треба дякувати Богу і «Флорімон Депре» за те, що саме цей гібрид буряка в нас зараз є, бо він має свій потенціал – до 1000 ц з га, – аналізує врожайність гібриду «Іпель» на своїх полях фермер. – На даний час ця культура дає нам +/- 700 ц/га. Але в нас були проблеми з підготовкою грунту, рання сівба і через це трохи зріджені сходи. І хоч ми і виходимо сьогодні на +/- 700 ц/га, маємо цукристість 16,7%, але за таких обставин я вважаю, що це досить непогано.
Зважаючи на усі фактори, як вважає менеджер партнерської компанії Тарас Рижак, господарства Мричка отримали доволі хороший результат і якщо б вони відтягнули з копанням буряка на пізніші терміни, то мали би значно вищі показники по цукристості.
– Дощі пройшли і гібрид якраз починає набирати ваги, бо він середньостиглий і пізніше накопичує цукор, – коментує властивості гібриду на цих полях представник «Флорімон Депре». – Але так склалися обставини, що врожай звідси треба вивезти вже зараз. Зауважу, що і захист на цьому полі був не простий, бо не простою була й весна – сильно надокучали бур’яни.
І цю проблему на цукровому лані Івана Мричка його господарства вирішили за сприяння Тараса Рижака.
- Бур’янів зараз вже нема, хоча тут три роки тому під оранку я вносив гній, компости десь до 50 тонн на гектар, – розповідає засновник СПП «Мричко» та керівник СФГ «Аванто». – А, як відомо, в компостах є насіння найрізноманітніших бур’янів, які давали сходи такі інтенсивні, що стандартні схеми не могли втримати навалу бур’янів. Зокрема завдяки нашим партнерам підключили препарати від компанії ТОВ «Штефес», що допомогли вирішити цю проблему.
Партери з компанії ТОВ «СІД ІНВЕСТ» поважають і всебічно підтримують відродження цукрового буряківництва в господарствах Мричка.
– Хочемо побажати Іванові Васильовичу багатого врожаю і гарної ціни, – наголошує менеджер Тарас Рижак. – Не кожен нині може наважитись на посів буряка, оскільки це дуже вимоглива технологічна культура, яка потребує значних затрат, зокрема часу і фінансів.
Сам же Іван Мричко прагне й наступного аграрного року розвивати в своїх господарках цей напрямок рослинництва, а також збільшити площі під зернову групу.
– Ми цукровим буряком займаємося давно і завдяки гібриду «Іпель» від «Флорімон Депре» відновили та плануємо вирощувати цю культуру й надалі, бо під неї маємо технологічну лінію – сівалки, комбайни, – стверджує відомий український фермер з Тернопілля Іван Мричко. – Літні жнива для нас були свого роду тренуванням, обмолот 130 га пшениці та 30 га ріпаку, і майже двомісячна перерва. Осінньо-польові роботи почалися з обмолоту 500 га сої і копання 50 га цукрового буряка. І це все йде одночасно – викопування буряка, обмолот сої, сівба пшениці. Для врожаю наступного року плануємо закласти більший клин під озиму пшеницю.
Надзвичайна стійкість до циркоспорозу, дуже великий потенціал і високий вихід цукру – переваги продукції французької компанії «Флорімон Депре» на насіннєвому ринку цукрового буряка.
– ТОВ «Сід Інвест» – ексклюзивний дистриб’ютор французької компанії «Флорімон Депре» в Україні, від якої я надаю агрономічний супровід з продажу їхнього насіння в Західній Україні і не тільки, – підбиває підсумки розповіді про співпрацю з господарствами Мричка Тарас Рижак. – З Іваном Васильовичем ми взаємодіємо по всіх культурах, які вирощують його господарки. Цьогоріч Мричко вперше попробував співпрацю з «Флорімон Депре» саме на цукровому буряку (гібрид «Іпель»). У чому ж переваги цього французького гібриду над іншими? По перше – це дуже висока його стійкість до циркоспорозу (як ми побачили на цьому полі). По друге – це дуже високий потенціал гібриду, що за оптимальних умов може сипати й до 100 тонн, а то й більше. По третє – це дуже високий вихід цукру (і хоч на даний час – до 17%, але для цієї пори це не мало). Зазвичай цей гібрид копають на місяць пізніше, в середині жовтня, бо саме тоді він набирає найбільше цукристості.
Олег ЛІВІНСЬКИЙ
Про справжніх господарів землі, а також тваринників і садівників, які завдяки співпраці з партнерами – постачальниками сучасних та високоефективних: сільгосптехніки, насіння, міндобрив і ЗЗР досягають високої врожайності культур, вагомих здобутків у тваринництві й загалом розвитку своїх господарств – читайте в черговому випуску журналу «АГРОТУР» і телеграмканалі T.ME/TERAGROTOUR.
