Період піку яйцекладки є фізіологічно найбільш напруженим етапом у житті курей-несучок, що характеризується максимальним метаболічним навантаженням на організм. У цей час для формування повноцінного яйця щодня мобілізується значна кількість поживних речовин, серед яких ключову роль відіграють жиророзчинні вітаміни, зокрема вітамін А (ретинол). Адекватний статус А-вітамінного обміну є критично важливим для підтримання високої яєчної продуктивності, репродуктивного здоров’я, функціонування імунної системи та забезпечення високої якості інкубаційних яєць.
Вітамін А надходить до організму птиці з кормом переважно у формі ретинілових ефірів або у вигляді провітамінів-каротиноїдів, які перетворюються на ретинол у стінці кишечника, проте ця реакція не забезпечує достатнього синтезу ретинолу у курей-несучок. Після всмоктування він транспортується до печінки, яка є головним органом-депо для цього вітаміну. У гепатоцитах ретинол знову етерифікується і зберігається. За потреби він вивільняється у кров, де зв’язується зі специфічним ретинол-зв’язуювальним білком (RBP) і надходить до тканин-мішеней, а також яєчника для включення у склад жовтка. Таким чином, для оцінки забезпеченості організму несучок вітаміном А використовують аналіз його вмісту в трьох ключових біологічних субстратах таких як печінка, сироватка крові та яєчний жовток.
Концентрація вітаміну А в печінці є інформативним індикатором довготривалих запасів цього вітаміну в організмі. Цей показник дозволяє оцінити, наскільки раціон покривав потреби птиці протягом тривалого часу. У здорових курей-несучок на піку продуктивності, які отримують оптимальний за складом раціон, вміст ретинолу в печінці зазвичай коливається в межах 100–300 мкг/г тканини. Сучасні дослідження на високопродуктивних кросах показують, що за оптимальної годівлі цей показник може становити близько 120–150 мкг/г. Значне зниження цього маркера свідчить про виснаження запасів і ризик розвитку субклінічного або клінічного А-гіповітамінозу.
Вміст ретинолу в сироватці крові відображає його транспортну форму і є гомеостатично регульованим показником. Це означає, що організм намагається підтримувати його на стабільному рівні, вивільняючи запаси з печінки. Тому концентрація в крові починає суттєво знижуватися лише тоді, коли запаси в печінці майже повністю вичерпані (менше 10–20 мкг/г). У здорових несучок фізіологічні рівні ретинолу в сироватці крові зазвичай становлять 0,4–0,6 мкг/мл (або 40–60 мкг/100 мл). Однак інші роботи вказують на дещо вищу норму його вмісту (150–230 мкг/100 мл).
Вміст вітаміну А в яєчному жовтку є прямим індикатором його надходження з кормом та ефективності перенесення в яйце, що є критично важливим для розвитку ембріона. На відміну від рівня в крові, концентрація ретинолу в жовтку прямо корелює з його вмістом у раціоні. У курей, які отримують повноцінний комбікорм, що відповідає сучасним нормам (близько 8000–12000 МО/кг), концентрація ретинолу в жовтку зазвичай знаходиться в межах 7–10 мкг/г. Цей показник є зручним неінвазивним методом моніторингу А-вітамінного живлення птиці.
Визначення вмісту ретинолу в печінці, сироватці крові та яєчних жовтках є важливим інструментом для контролю А-вітамінного забезпечення курей-несучок, особливо в критичний період піку яйцекладки. Вміст у печінці відображає довготривалі запаси, рівень у сироватці – поточний транспорт, а концентрація в жовтку – ефективність передачі нутрієнта потомству та адекватність раціону. Комплексна оцінка цих трьох показників дозволяє своєчасно коригувати програми годівлі для підтримання здоров’я та високої продуктивності птиці.
Дослідження проводили упродовж 2025 року на базі одного із господарств Київської області та Науково-дослідного інституту внутрішніх хвороб тварин кафедри пропедевтики та медицини внутрішніх хвороб тварин і птиці ім. В. І. Левченка. Об’єктом дослідження були 33 курки-несучки віком 196–223 доби, яких методом аналогів було розділено на три групи: контрольну, першу та другу дослідну групи, по 11 голів у кожній.
Для оцінки ефективності препарату «РОСТ» проводили клінічне дослідження та біохімічний аналіз сироватки крові, визначали вміст вітаміну А в печінці та жовтках яєць на початку дослідження (196-добовий вік), після першого курсу (на 12-ту добу дослідження, у 208-добовому віці) та після другого застосування (на 27-му добу, 223-добова птиця).
На початку експерименту клінічне обстеження поголів’я виявило наявність ознак, характерних для субклінічної А-вітамінної недостатності. У контрольній групі у трьох курей (27,3 %) спостерігався комплексний прояв симптомів, включаючи кон’юнктивіт та погіршення стану оперення. В обох дослідних групах аналогічні ознаки були менш вираженими і відмічалися лише в однієї особини в кожній групі (9,1 %), що свідчить про відносну вихідну однорідність груп.
Після завершення першого 8-денного курсу біохімічний аналіз сироватки крові виявив позитивні зміни. У той час як у контрольній групі середня концентрація вітаміну А становила 98,1±7,0 мкг/100 мл, у першій дослідній групі спостерігалася виражена тенденція до зростання цього показника на 21,1 % (до 118,8±9,97 мкг/100 мл; р<0,1). У другій дослідній групі цей ефект був ще більш вираженим та статистично вірогідним: вміст ретинолу сягнув позначки 121,5±10,21 мкг/100 мл, що на 23,8 % перевищувало контрольні значення (р<0,05).
Водночас аналіз депонування ретинолу в печінці на 208-му добу не виявив статистичних відмінностей між групами, а саме: рівень вітаміну А в печінці контрольної птиці (227,5±16,0 мкг/г) був порівнянним із показниками першої (236,3±21,5 мкг/г) та другої (204,1±22,3 мкг/г) дослідних груп. Це дозволяє припустити, що короткотривалий курс насамперед інтенсифікує циркуляцію вітаміну А в крові, не впливаючи суттєво на його довгострокові резерви (депонування в печінці).
Другий етап дослідження підтвердив наявність стійкого та посиленого ефекту від двокурсової схеми. У сироватці крові курей другої дослідної групи концентрація вітаміну А вірогідно зросла до 209,1±10,6 мкг/100 мл, що на 22,4 % перевищувало показники контрольної групи (170,8±13,0 мкг/100 мл; р<0,05). Важливо, що у першій дослідній групі рівень ретинолу (175,2±12,1 мкг/100 мл) вже не мав вірогідної різниці з контролем, що вказує на тимчасовий характер ефекту від одноразового курсу.
Ключові зміни на цьому етапі були засвідчені як депонування вітаміну А в печінці. Саме у другій дослідній групі було зафіксовано вірогідне накопичення ретинолу до рівня 355,8±13,6 мкг/г. Цей показник на 35,6 % перевищував значення контрольної групи (262,3±15,8 мкг/г; р<0,01), що вказує на здатність дворазового курсу суттєво поповнювати печінкові запаси вітаміну А.
Додатковий аналіз на 223-тю добу показав, що концентрації Феруму (Fe) та Купруму (Cu) у сироватці крові не зазнали вірогідних змін. Проте було встановлене вірогідне збільшення вмісту Цинку (Zn) на 17,5 % (р<0,05) у другій дослідній групі, де його концентрація сягнула 167,5±8,3 мкг/100 мл порівняно з 142,5±8,3 мкг/100 мл у контролі.
Результати проведеного дослідження вказують, що застосування препарату «РОСТ» є ефективним заходом для корекції А-вітамінної недостатності у курей-несучок. Перевага двокурсової схеми застосування є очевидною, оскільки забезпечує не лише більш виражене, але й стабільне збільшення рівня ретинолу в сироватці крові та, що критично важливо, сприяє його депонуванню в печінці. Покращення біохімічних показників у другій дослідній групі підтверджує доцільність використання саме дворазового курсу для глибокого відновлення вітамінного балансу та покращення клінічного стану курей-несучок.
МЕЛЬНИК А. Ю., канд. вет. наук, доцент,
САКАРА В. С., PhD
Білоцерківський національний аграрний університет
Дубін О. М., канд. вет. наук, компанія «Лекхім»
